ГОЛОВНА

ТЕСТИ

МІЙ БЛОГ

НАШІ ПАРТНЕРИ

КОНТАКТИ

ВІДГУКИ

Чому нас “накриває” восени


У нашій сітківці є особливі клітини — не ті, що бачать, а ті, що відчувають світло.
Вони передають сигнал прямо в лімбічну систему — ту, що відповідає за емоції, настрій і мотивацію.
Коли днів стає менше, ці клітини “бачать” менше сонця.
Мозок сприймає це як сигнал: час сповільнитись, економити енергію.
Знижується серотонін, підвищується мелатонін — і от вона, осіння хандра.
Тому світло — це не просто про фото з кавою біля вікна.
Це про біохімію радості.
Виходь на світло, навіть якщо не хочеться.
Твої клітини “бачать” це — і передають у мозок:

Життя триває, можна радіти далі.

   

За статистикою, до 10% людей мають сезонний афективний розлад,
ще 30–40% — легку осінню апатію без діагнозу.
Чому?
Чому восени падає самооцінка або емоції — це не “вигадка”  

Менше сонця — менше серотоніну.
Більше темряви — більше мелатоніну.

І ще ми ж, розумієш, під кінець року любимо підсумовувати:
«Що я зробила? Де мої цілі? Чому я не в Парижі, а в пледі?»
Біологія плюс самокопання — і ось тобі: класичний осінній депресняк.


  

Як це проявляється

Вранці вставати важче, ніж знайти зарядку на айфон.

Кава не працює.

Хочеться спати, їсти й мовчати.

І цей стан “нічого не хочу, але все дратує” — знайомо, так?
Якщо впізнала себе — вітаю в клубі “Я просто втомилася, але красиво”.
Сезонний афективний розлад (SAD) — це клінічно визнана форма депресії,
просто має сезонний характер.


@ all rights reserved 2025