То вас карають мовчанням, то грають у жертву, то звинувачують у тому, чого ви навіть не робили. Так от — настав час дізнатися секрет, який змінює все: 90% проблем у стосунках — це не “несумісність”, а психологічні ігри.
Тиша — це не завжди спокій.
• Чому люди карають тишею
• Як не втратити себе в такій грі
• І що означає перестати бути
“винною за все”
Бо іноді мовчання — це не пауза. Це контроль. І вихід — не в тому, щоб говорити більше, а в тому, щоб чути себе.
Іноді — це найгучніша форма маніпуляції.
Ми звикли думати, що
коли людина мовчить — вона просто заспокоюється.
Але насправді, часто вона карає.
І в цій грі виграє не
той, хто має рацію — а той, хто довше витримає напругу.
Так, ми всі хоча б раз
у житті мовчали ‘для профілактики’.
А потім дивувались, чому стосунки охололи.
Мовчання — це не просто образа. Це форма психологічної гри, яку я називаю ‘кара через дистанцію’.
Коли людина не вміє
говорити про свої почуття прямо — вона починає контролювати
простір і увагу.
У дитинстві це
виглядало невинно:
мама ображалася і переставала з тобою розмовляти, якщо ти зробила щось ‘не
так’.
І твій мозок
запам’ятав:
мовчання = небезпека, відкидання, провина.
У дорослому житті цей
сценарій відтворюється майже ідеально. Тільки тепер це не мама, а партнер. Він
не кричить, не пояснює — просто зникає.
А ти в цей час
аналізуєш, шукаєш причину, ‘що я зробила не так’. І, сам того не помічаючи, стаєш у
позицію, де борешся за його увагу.
І ось уже гра почалась.
Бо у грі мовчання
виграє той, хто змусить іншого бігти.
І найіронічніше — ми часто називаємо це ‘зрілістю’.
«Я просто не хочу сваритись.»
Але, будьмо чесними, це
не зрілість.
Це форма контролю, замаскована під спокій.
Зрілість — це коли ти
можеш сказати:
«Мені боляче, я злюсь, мені треба час, але я з
тобою говорю.»
Бо мовчання — це не про
паузу. Це — про покарання.
І кожен, хто мовчить, у глибині просто боїться бути почутим не так, як хоче.”
Психологічне пояснення
Тому коли хтось мовчить, щоб ‘провчити’ тебе — не грай у цю гру. Бо в грі, де один мовчить, виграє не той, хто чекає, а той, хто вміє залишатись у контакті із собою.
Не треба розшифровувати
чужу тишу.
Просто скажи собі:
«Якщо ти мовчиш — це теж відповідь.»
“Мовчання як покарання — це форма
пасивно-агресивної поведінки.
Вона часто виникає у людей з високим контролем і низькою толерантністю до
емоцій.
Їм здається, що якщо вони промовчать, то ‘збережуть гідність’.
Але насправді вони просто уникають близькості.
Якщо ти помічаєш таку
модель у собі — почни з маленького кроку:
назви вголос те, що відчуваєш.
Це і є вихід із гри.”
Щодня ми реалізуємо свої цілі та плани: працюємо, навчаємося, спілкуємося з людьми . Усі ці заняття потребують як фізичних, так і емоційних ресурсів. Щоб мати енергію, якою можна ділитися з іншими, важливо насамперед піклуватися про себе. Пропоную Вам пройти тести, які допоможуть перевірити знання в галузі психології, а також визначитись з власним емоційним станом, виміряти внутрішні ресурси, що надають нам силу та витривалість на шляху до маленьких щоденних перемог.
@ all rights reserved 2025
